четвер, 7 грудня 2023 р.

День української хустки

А хустка в нас завжди була в пошані У літню спеку й люті холоди. Їх гарно так замотували пані, Як йшли до церкви, вдома, та й завжди. А літню хустку часто вишивали, Щоб гарною на голові була. І хустка людям щедро дарувала Свій захисток від сонця і тепла. Бо голови від спеки закривала, А взимку гріла і несла тепло. Та від хурделиць ревно захищала, Щоб затишно у холоди було. Тож за турботу їх усі любили: І прикрашали, як могли, усі. Хустки яскраві діточки носили, А вже темніші — вдови, бабусі… Та всі любили хустинки з квітками, Щоб маками і ружами цвіли… Тому хустки були завжди з жінками, Як навіть в путь останню їх вели… Краса в хустині нашій споконвічна, Як і душа, що з піснею жила. Бо в українок і душа лірична, У ній багато сонця і тепла.

Детальніше на:
https://virshi.top/virsh/ukrayinska-hustka/

У літню спеку й люті холоди.
Їх гарно так замотували пані,
Як йшли до церкви, вдома, та й завжди.
А літню хустку часто вишивали,
Щоб гарною на голові була.
І хустка людям щедро дарувала
Свій захисток від сонця і тепла.
Бо голови від спеки закривала,
А взимку гріла і несла тепло.
Та від хурделиць ревно захищала,

Щоб затишно у холоди було.
Тож за турботу їх усі любили:
І прикрашали, як могли, усі.
Хустки яскраві діточки носили,
А вже темніші — вдови, бабусі…
Та всі любили хустинки з квітками,
Щоб маками і ружами цвіли…
Тому хустки були завжди з жінками,
Як навіть в путь останню їх вели…
Краса в хустині нашій споконвічна,
Як і душа, що з піснею жила.
Бо в українок і душа лірична,
У ній багато сонця і тепла.




 

А хустка в нас завжди була в пошані У літню спеку й люті холоди. Їх гарно так замотували пані, Як йшли до церкви, вдома, та й завжди. А літню хустку часто вишивали, Щоб гарною на голові була. І хустка людям щедро дарувала Свій захисток від сонця і тепла. Бо голови від спеки закривала, А взимку гріла і несла тепло. Та від хурделиць ревно захищала, Щоб затишно у холоди було. Тож за турботу їх усі любили: І прикрашали, як могли, усі. Хустки яскраві діточки носили, А вже темніші — вдови, бабусі… Та всі любили хустинки з квітками, Щоб маками і ружами цвіли… Тому хустки були завжди з жінками, Як навіть в путь останню їх вели… Краса в хустині нашій споконвічна, Як і душа, що з піснею жила. Бо в українок і душа лірична, У ній багато сонця і тепла.

Детальніше на:
https://virshi.top/virsh/ukrayinska-hustka/

Немає коментарів:

Дописати коментар